/Files/images/11.jpg

Сергій Жадан - український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст. Його роман "Інтернат" оповідає про життя вчителя в умовах війни на Донбасі.

/Files/images/12.jpg

Симона Вілар (справжнє ім'я Наталя Гавриле́нко, в дівоцтві Образцова) — російська письменниця з України, одна з найуспішніших письменників світу. Основна тема її історико-пригодницьких романів — Стародавня Русь, середньовічна Англія та Шотландія, Скандинавія та Франція. Свої твори підписує псевдонімами Симона Вілар та Наталя Образцова. Свої твори пише російською мовою.

/Files/images/14.jpg

Борис Олексійович Чичибабін, за паспортом Полушин — радянський поет, лауреат Державної премії СРСР (1990). Свої твори писав російською мовою.

/Files/images/IMG_2704.JPG

/Files/images/bbfondi/IMG_5719.JPG /Files/images/bbfondi/IMG_5781.JPG

Микола Купін - поет, голова спілки письменників харківщини «Сиверко», керівник літературної студії «Нива».

/Files/images/IMG_2708.JPG /Files/images/IMG_2707.JPG

Леонід Сторожук - відомий харківський карикатурист і мультиплікатор, працює в жанрі сатиричної карикатури та книжкової графіки.

/Files/images/IMG_2710.JPG /Files/images/IMG_2709.JPG

Елеонора Булгакова - відома харківська поетеса, прозаік, автор багатьох творів для дітей. Лауреат літературних премій імені Матусовського та «Молодої гвардії». Автор і виконавець пісень на свої вірші. Є дипломантом кінофестивалів "Кінокімерія" і "Кінотур" у зв'язку з випуском кліпу "День Пам'яті" та документального кіно "Діти війни".

/Files/images/IMG_2713.JPG

Наталія Миколаївна Костіна-Кассанеллі — українська російськомовна письменниця, в 2013 році потрапила у топ - 10 найуспішніших письменників України за версією журналу «Фокус».

/Files/images/bbfondi/IMG_5714.JPG

Віктор Гилюк - поет, який зі студентської лави після закінчення Харківського держуніверсітету, наприкінці сімдесятих років влився до колективу ХТЗ і пов`язав своє життя з підприємством.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5784.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5785.JPG

Людмила Моїсеєва - народилася на Харківщині. Лікар за професією, опублікувала декілька поетичних збірок. «Случайные стихи» - п'ята книга автора.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5786.JPG

Глібова Ірина Миколаївна (Ірина Полякова) народилася в Харкові, в 1949 році. За освітою - журналіст. Член Спілки письменників СРСР з 1977 року, в даний момент - член Спілки письменників України, член Спілки письменників Росії. Поет, прозаїк, публіцист. Після закінчення школи два роки працювала в інструментальному цеху Харківського тракторного заводу контролером, після вступу до університету (на заочне відділення) стала кореспондентом багатотиражної газети «Темп» ХТЗ, пропрацювала тут десять років. Потім - на творчій літературній праці. Перші публікації віршів у періодиці Харкова з'явилися, коли їй було 18 років і вона працювала на ХТЗ. У той час займалася в літературній студії тракторного заводу. Через роки, будучи вже членом Спілки письменників СРСР, Ірина Глєбова сама багато років керувала цією ж літературною студією.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5787.JPG

Людмила Нікуліна - автор - член творчої асоціації літераторів «Слобожанщина». У 1974-1976 роках займалася в літературній студії ім. П. Тичини. Відзначимо, що Людмилу Нікуліну пов'язує багаторічна творча співпраця з Харківським училищем культури.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5788.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5790.JPG

Горових Олександр Іванович, будівельник, юрист. Автор книг "Возрождение из пепла", "Чтоб Харькова величие былое возродить", здобувач ступеня кандидата технічних наук, автор 8 наукових робіт, має авторське свідоцтво і патент на винаходи. За відновлення будівлі театру ім. А.С. Пушкіна нагороджено Подякою Голови обласної державної адміністрації, Почесною відзнакою Харківської обласної ради "Слобожанська слава", відзнакою Харківського міського голови "За старанність - 350 років Заснування Харкова 1654-2004".

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5791.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5792.JPG

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5804.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5805.JPG

Михайло Федосійович Гетьманець — український літературознавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1983) - виріс у робітничому селищі ХТЗ. Автор праць з історії радянської літератури, сучасного літературного процесу, а також досліджень про «Слово о полку Ігоревім». Йому належить близько 20 книг і понад 300 статей.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5796.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5794.JPG

Юрій Мамонтов - харків'янин, який залишив цікаві спогади про роки свого дитинства і юності в селищі ХТЗ, і особливо, в знаменитому будинку №20, в якому і знаходиться наша бібліотека.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5797.JPG

Віктор Іванович Гармаш - артист оперної студії Харківського інституту мистецтв, дослідник творчої біографії Ф. І. Шаляпіна. Автор багатьох публікацій про нього, а також книги "Летопись жизни и творчества Ф. И. Шаляпина". Пропоноване читачам видання приурочене до 50- річчя від дня смерті геніального російського артиста.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5799.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5800.JPG

Ольга Яківна Волович народилася в Харкові в 1934 році. Закінчила Харківський інститут іноземних мов і технікум гарячої обробки металів. Більше 30-ти років пропрацювала на ХТЗ перекладачем технічної літератури і патентознавцем у відділі головного конструктора заводу. Вірші пише з дитячих років. Своїми вчителями в поезії вважає керівників студії при бібліотеці ХТЗ поета Зельмана Каца, відомого харківського критика Григорія Гельфандбейна і поета Бориса Чичибабіна. Завдяки цим людям та їхній позитивній оцінці творчості Ольги Волович, велика добірка її віршів з'явилася в міжрегіональному збірнику «Аккорды жизни», що вийшла в м.Харкові в 1973 р. Поетеса друкувалася в харківських, республіканських і союзних виданнях, виступала зі своїми творами на харківському телебаченні та радіо. В даний час на її вірші написано чимало пісень, вона часто виступає з творчими вечорами в бібліотеках, школах, на сценах палаців культури.

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5801.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5802.JPG

/Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5806.JPG /Files/images/bbfondi/avtograf/IMG_5807.JPG

Валерій Давидович Берлін народився 28 серпня 1938 р. в м. Миколаєві. Закінчив історико-філологічний факультет педагогічного інституту м. Комсомольськ-на-Амурі (РФ). З 1962 р. живе в Харкові. Працював перекладачем, коректором, науковим співробітником меморіального музею І.Ю.Рєпіна в Чугуєві, лектором товариства «Знання» і Товариства охорони пам'яток історії та культури, педагогом з шахмат у дитячій спортивній школі. Член Спілки журналістів України. Багато років В.Д.Берлін вивчає маловідомі сторінки історії культурного життя краю, досліджує харківські періоди життя або зв’язки з Харківщиною відомих діячів культури – З.І.Серебрякової, І.Ю.Рєпіна, Ф.І.Шаляпіна, С.І.Рахманінова, І.Й.Дунаєвського, К.І.Шульженко, Е.Г.Казакевича, М.М.Синельникова та багатьох інших. Членом клубу «Краєзнавець» Валерій Давидович є майже від початку його заснування – з 1979 р., виступає на краєзнавчих читаннях, презентує свої нові видання. Він є автором шести книг, багатьох наукових і науково-популярних публікацій, друкувався в журналах «Прапор», «Огонек», «Музыкальная жизнь», «Театральная жизнь», «Крестьянка» та ін.

Кiлькiсть переглядiв: 1814