Вулиць міста Харкова налічується декілька сотень. Є вулиці Харкова, які перейменовувалися не один раз, у кожної своя історія виникнення і назви. Примітним є той факт, що в місті багато вулиць іменуються як провулки, хоча по розмірах і розташуванні нічим не поступаються. Досить велика кількість вулиць Харкова носить назву революціонерів або подій
державного масштабу і політичних діячів, у меншій мірі письменників, поетів.

На підставі Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»
та рішення Харківської міської ради Харківської області I сесії VII скликання від 20.11.2015 р. №12/15 перейменовані вулиці Індустріального району
(колишнього Орджонікідзевського району) міста Харкова.
1. Вулиця Другої П’ятирічки – вулиця Біблика.
2. Проспект Косіора – проспект Олександрівський.
3. Проспект Орджонікідзе – архітектора Альошина.
4. Вулиця Сімнадцятого Партз’їзду – вулиця Северина Потоцького.
5. Провулок Сімнадцятого Партз’їзду – провулок Северина Потоцького.
6. Вулиця Соколова – вулиця Косарєва.
7. Вулиця Третього Інтернаціоналу – вулиця Генерала Момота.
8. Вулиця Тухачевського – вулиця Душкіна.
9. Проспект Фрунзе – проспект Індустріальний.
10. В’їзд Фрунзе – в’їзд Індустріальний.
11. Вулиця Червонопартизанська – вулиця Крушельницького.
12. Проїзд Червонопартизанський – проїзд Крушельницького.
13. Провулок Червонопартизанський – провулок Крушельницького.
14. Вулиця Щербакова – вулиця Михайла Водяного.



ВУЛИЦІ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РАЙОНУ МІСТА ХАРКОВА

Авангардна вулиця – виникла в 1950-ті рр. Довжина 0,820 км.
Пролягає від Котласького 1-го проїзду до Зеленодольського 3-го проїзду.

Автоматний в’їзд – виник в 1950-ті рр. Довжина 0,140 км. Розташований на північному сході селища. Пролягає від вулиці Мохнацької у бік перетину вулиць Гур’євської та Електровозної.

Автоматний проїзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0, 070 км.
Пролягає від вулиці Конструкторської до Окружної дороги.

Альошина проспект (колишній проспект Орджонікідзе) – довжина 2,600 км. Пролягає
від Московського проспекту до вулиці Луї Пастера. Заснований як вулиця в 1930-ті рр.
у зв’язку з будівництвом Харківського тракторного заводу і робочих селищ ім. Фрунзе, Західний, Східний, Південний, Північний, ХТЗ. Найменування отримав 20.09.1936 р.
За рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) проспект називався Нова Україна. Після звільнення міста повернена первинна назва. Згідно зі списком вулиць 1954 р. вулиця перетворена в проспект. Проспект Орджонікідзе перейменований у 2015 р. на честь архітектора Альошина. Павло Федотович Альошин (1881 – 1961 рр., м. Київ) – український архітектор і педагог, дійсний член Академії архітектури УРСР, почесний член Академії будівництва і архітектури УРСР, доктор архітектури. Проект соцміста «Новий Харків» на 113 тис. жителів був виконаний проектно-конструторським бюро при НКВС під керівництвом П.Ф. Альошина. Замовлення на роботу поступило 27 грудня 1929 р.
А 28 березня 1930 р. був представлений ескізний проект селища ХТЗ і в квітні того ж року роботи по проектуванню були передані в Харківську філію Державного інституту проектування міст України. Закладка селища пройшла в травні 1930 р.
У квітні 1930 р. на з’їзді Міськрад України було прийнято постанову
ВУЦВК, в якій схвалювалися основні установки будівництва Нового Харкова.

Бекетова вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,500 км. Пролягає від проспекту Олександрівський до вулиці Біблика. Названа 20.09.1936 р. ім’ям Ратманського. Згідно з рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації перейменовувалася у Свято-Михайлівську. Після звільнення міста повернена первинна назва, але у списку вулиць 1954 р. фігурує під сучасною назвою. Михайло Самійлович Ратманський – один з організаторів комсомолу України. Брав участь в Жовтневому (1917 р.) і Січневому (1918 р.) повстаннях більшовиків в Києві. Учасник боротьби проти загону отамана Зеленого. Загинув біля
с. Трипілля на Київщині. Олексій Миколайович Бекетов – відомий архітектор, академік архітектури з 1894 р., професор Санкт-Петербурзької Імператорської Академії мистецтв
з 1898 р., заслужений діяч мистецтв Української РСР (1941 р.). Значною мірою
сформував архітектурний вигляд м. Харкова, особливо Нагірного району.

Бекетова провулок – згідно списку вулиць 1954 р. спочатку називався Ратманського.

Біблика вулиця (колишня вулиця Другої П’ятирічки)–заснована в 1930-х рр. Довжина
3,100 км. Пролягає від вулиці Рибалко до вулиці Миру. Рішенням Міськуправи
від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації називалася Народна. Перейменована
у 2015 р. на честь Валентина Васильовича Біблика (1926 – 2009 рр.) –
директора Харківського тракторного заводу протягом 27 років,
Героя Соціалістичної Праці, Почесного громадянина міста Харкова.

Біробіджанський 2-й проїзд – довжина 0,260 км. Пролягає від вулиці Дванадцятого Квітня
до паркової зони. Біробіджан – центр Єврейської АО на річці Біра, Далекий Схід (РФ).

Біробіджанський 3-й проїзд – довжина 0,260 км.
Пролягає від вулиці Дванадцятого Квітня до паркової зони.

Біробіджанський 4-й проїзд – довжина 0,260 км.
Пролягає від вулиці Дванадцятого Квітня до паркової зони.

Велика Кільцева вулиця – пролягає кільцем, звідки і назва.

Верстатобудівна вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,680 км.
Пролягає від вулиці Косарєвадо вулиці Миру. Названа 20.09.1936 р.

Михайла Водяного вулиця (колишня вулиця Щербакова) – довжина 1,940 км.
Пролягає паралельно вулицям Молодіжної і Франтішека Крала від безіменної вулиці
до річки Студенок. Є в списку вулиць 1954 р. без перейменувань. Перейменована у 2015 р.
на честь Михайла Водяного. Михайло Григорович Водяний – артист оперети, театральний режисер, актор кіно, співець, конферансьє. Народний артист СРСР. Він народився в Харкові
23 грудня 1924 р., був другим дітям в забезпеченій сім’ї начальника по постачанню.
У 1938 р. сім’я переїхала до Кисловодська. У 1976 р. став першим
артистом оперети, що отримав звання народного артиста СРСР.

Волочаївська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 1,180 км. Пролягає від вулиці Пирогова до вулиці Василя Клочкова. Названа 20.09.1936 р. Волочаївка – станція Амурської залізниці біля Хабаровська. З 05.12.1922 р. по 12.12.1922 р. Народно-революційна армія Далекосхідної республіки під командуванням В.К. Блюхера прорвала тут
оборонні позиції білогвардійців, після чого оволоділа містом Хабаровськ.

Горлівська вулиця – довжина 1,000 км. Пролягає від вулиці Дар’яльської мимо
вулиці Зубарєва до безіменної вулиці. Горлівка – місто Донецької області.

Грицевця бульвар – пролягає від вулиці Великої Кільцевої до вулиці Ростовської.

Грицевця вулиця – заснована в 1980-ті рр. Названа 29.08.1984 р.
Пролягає від вулиці Зубарєва до вулиці Луї Пастера. Сергій Іванович Грицевець –
офіцер Радянської Армії, Герой Радянського Союзу (1939 р.). У 1931 р. курсант
військово-авіаційної школи в Рогані. Бойове хрещення прийняв в небі Іспанії.

Громової Улянивулиця – заснована після Другої світової війни. Довжина 0,370 км.
Пролягає від вулиці Дністровської до провулка І. Сусаніна. Є в списку вулиць 1954 р.
без перейменувань. Уляна Матвіївна Громова – одна з керівників підпільної
комсомольської організації «Молода гвардія» в період Другої світової війни,
Герой Радянського Союзу (1943 р., посмертно). Страчена фашистами.

Губенка вулиця – довжина 0,660 км. Пролягає від вулиці Дар’яльської до безіменної
вулиці. Первинна назва Новопроектна. 08.05.1962 р. перейменована у вулицю
Остапа Вишні, а з 26.04.1972 р. – Губенко. Павло Михайлович Губенко
(літературний псевдонім Остап Вишня) – український радянський
письменник, гуморист. У 1921 – 1933 рр. жив у Харкові по вулиці Сумській, 12.

Гур’євська вулиця – заснована після Другої світової війни. Довжина 0,950 км.
Пролягає від вулиці Зеленодольської до вулиці Роганської.
Є в списку вулиць 1954 р. Гур’єв – місто в Казахстані, порт на річці Урал.

Гур’євський провулок – заснований після Другої світової війни. Довжина 0,260 км.
Пролягає між Турбогенераторною і Молодіжною вулицями. Є в списку вулиць 1954 р.

Гур’євський проїзд – заснований після Другої світової війни. Довжина 0,250 км.
Пролягає між Турбогенераторною і Молодіжною вулицями. Є в списку вулиць 1954 р.

Дар’яльська вулиця – заснована після Другої світової війни. Довжина 0,700 км.
Пролягає від провулку Дар’яльського до безіменної вулиці. Дар’яльська ущелина
в долині річки Терек на Кавказі, в місці перетину Бокового хребта. Глибина до 1000 м.
По Дар’яльській ущелині проходить Військово-грузинська дорога.

Дар’яльський провулок – заснований після Другої світової війни.
Пролягає від вулиці Грицевця до вулиці Роганскої. Є в списку вулиць 1954 р.

Дванадцятого Квітня вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 2,800 км. Пролягає
від Московського проспекту до вулиці Франтішека Крала. Названа 20.09.1936 р. Спочатку Біробіджанська. Перейменована 18.04.1961 р. на честь першого польоту людини в космос.

Депутатська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,850 км. Пролягає від Луї Пастера
до околиці міста. Найменування отримала 20.09.1936 р. Рішенням Міськуправи
від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) називалася Виборна.

Депутатський в’їзд – заснований в 1930-х рр. Довжина 0,180 км. Пролягає від
провулку Депутатського у бік вулиці Луї Пастера. Рішенням Міськуправи від
07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) називався Виборний.

Депутатський провулок – заснований в 1930-х рр. Довжина 0,120 км. Пролягає від
вулиці Депутатської до вулиці Крушельницького. Рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р.
в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) називався Виборний.

Дністровська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 1, 070 км. Пролягає від вулиці
Луї Пастера до вулиці Депутатської. Названа 20.09.1936 р. Згідно з Довідником відстаней
по Харкову за 1968 р. носила ім’я Чекаліна, а списку вулиць 1954 р. – має сучасну назву. Дністер – річка на заході України. Олександр Павлович Чекалін – юний партизан
часів Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1942 р., посмертно).

Довженка вулиця – довжина 1,000 км. Пролягає від вулиці Механізаторів до зеленого масиву. Первинна назва Чуніхіна. 13.11.1968 р. перейменована у вулицю Донецька,
а 24.04.1972 р. – Довженко. Олександр Петрович Довженко – український радянський кінорежисер, письменник, кінодраматург, народний артист РРФСР (1950 р.).
Після революції деякий час жив у Харкові.

Душкіна вулиця (колишня вулиця Тухачевського) – довжина 0,700 км. Пролягає
від проспекту проспект Альошина до вулиці Северина Потоцького. Спочатку вулиця Проектна. Перейменована 21.07.1964 р. Вулиця Тухачевського перейменована у 2015 р.
на честь Душкіна. Олексій Миколайович Душкін – видатний архітектор і містобудівник.
Член-кореспондент Академії архітектури СРСР. У 1925 р. перевівся на інженерно-будівельний факультет Харківського художнього інституту. Добився зарахування в клас академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова, одного з величних архітекторів півдня Росії і України. Впродовж життя Олексій Миколайович працював у всіх областях архітектури, фахівець в області транспортного будівництва. Брав участь в проектуванні «соцміст» Донбасу (1930 – 1932 рр.; Нова Горлівка, Новий Краматорськ), Автодорожнього інституту
в Харкові (1932 – 1934 рр., спільно з Е.Л. Гамзе). Брав участь в багатьох архітектурних конкурсах. Проект станції метро «Маяковська» в 1939 р. отримав Гран-прі
на Всесвітній виставці в Нью-Йорку. Серед інших творінь – залізничні вокзали
в Дніпропетровську, Сімферополі, Сочі, Брянську і Євпаторії.

Електровозна вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 1,350 км.
Пролягає від вулиці Миру до вулиці Конструкторської. Є в списку вулиць 1954 р.

Електровозний в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,080 км.
Пролягає від провулка Електровозного убік вулиці Мохнацької. Є в списку вулиць 1954 р.

Електровозний проїзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 1,250 км.
Пролягає від вулиці Котласької до безіменної вулиці. Є в списку вулиць 1954 р.

Єнісейська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0, 250 км.
Пролягає від проспекту Індустріальний до вулиці Крушельницького.
Назву дістала 20.09.1936 р. Єнісей – річка в Сибірі.

Зеленодольська вулиця – довжина 0,800 км. Пролягає від 1-го Котласького проїзду до 3-го Зеленодольського проїзду. Зеленодольск – місто в Татарстані, пристань на річці Волга.

Зеленодольський в’їзд – довжина 0,300 км.
Пролягає від вулиці Зеленодольської до вулиці Луї Пастера.

Зеленодольський 1-й проїзд – довжина 0,450 км.
Пролягає від вулиці Зеленодольской до вулиці Луї Пастера.

Зеленодольський 2-й проїзд– довжина 0,300 км.
Пролягає від вулиці Зеленодольської до вулиці Авангардної.

Зеленодольський 3-й проїзд– довжина 0,350 км.
Пролягає вулиці Зеленодольської до вулиці Авангардної.

Зеленодольський 5-й проїзд– довжина 0,300 км.
Пролягає паралельно вулиці Луї Пастера.

Зеленодольський 6-й проїзд– довжина 0,350 км.
Пролягає паралельно вулиці Луї Пастера.

Зубарєва вулиця – заснована в 1980-ті рр. Пролягає від вулиці Губенко до проїзду Котласького 1-го. Названа 29.08.1984 р. Олександр Гордійович Зубарєв – перший секретар
Харківського підпільного обкому ЛКСМУ, Герой Радянського Союзу (1965 р., посмертно).
У 1941 р. – секретар Орджонікідзевського райкому ЛКСМУ м. Харкова. Очолюваний
О.Г. Зубарєвим підпільний ОК ЛКСМУ почав роботу в листопаді 1941 р. 23.01.1942 р.
Зубарєв був заарештований гестапо, а 15.02.1942 р. – страчений.

Івана Каркача в’їзд – довжина 0,240 км.
Пролягає від бульвару Івана Каркача до вулиці Плиткової.

Івана Каркача вулиця – пролягає від вулиці Шарикової до вулиці Плиткової.
Каркач Іван – осадчий. Передбачається, що він привів українських козаків в XVII ст.
і оселив їх на місці, де зародився Харків. Проте документально це не підтверджено.

Івана Каркача провулок – довжина 0,800 км.
Пролягає від вулиці Івана Каркача до вулиці Миру.

Івана Каркача проїзд – довжина 0,450 км.
Пролягає від вулиці Івана Каркача до вулиці Плиткової.

Івана Каркача бульвар – довжина 2,400 км. Пролягає від вулиці Роганської
до околиці міста. Заснована після Другої світової війни. Є в списку вулиць 1954 р.

Індустріальна вулиця – заснована в 1936 р. Названа 20.09.1936 р.
за пропозицією Комхоза, оскільки пролягає біля заводів.

Індустріальний в’їзд (колишній в’їзд Фрунзе) – заснований в 1936 р. Довжина 0,130 км. Пролягає від проспекту Індустріальний до вулиці Іртишської. Згідно з рішенням
Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) носив
ім’я Івана Франко. В’їзд Фрунзе перейменований у 2015 р. на в’їзд Індустріальний.

Індустріальний проспект (колишній проспект Фрунзе) – заснований в 1936 р. Довжина
3,850 км. Пролягає від вулиці Крушельницького до околиці міста. Назва дана 20.09.1936 р.
До цього в народі називалася Стометрова. Рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р.
в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) дано ім’я Івана Франко.
Проспект Фрунзе перейменований у 2015 р. на проспект Індустріальний.

Іртишська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,190 км. Пролягає від вулиці
Волочаївської до вулиці Красноярської. Назва дана 20.09 1936 р. Іртиш – річка в Сибіру.

Іртишський провулок – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,180 км.
Пролягає від проспекту Індустріальний до вулиці Іртишської. Назва дана 20.09 1936 р.

Клочкова Василя вулиця – довжина 0,440 км. Пролягає від вулиці Дністровської до вулиці Волочаївської. Є в списку вулиць 1954 р. без перейменувань. Василь Георгійович Клочков – політрук Червоної Армії, учасник бою біля роз’їзду Дубосеково Волоколамського району Московської області 16.11.1941 р. Загинув в цьому бою. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 21 липня 1942 р. посмертно. Йому приписують слова «Велика Росія,
та відступати нікуди – позаду Москва».

Конструкторська вулиця – довжина 0,350 км.
Пролягає від вулиці Грицевця у бік вулиці Мохнацької.

Конструкторський проїзд – довжина 0,310 км.
Пролягає від вулиці Конструкторської до вулиці П’ятихатської.

Конструкторський провулок – довжина 0,300 км.
Пролягає від вулиці Резервної до вулиці Західної.

Косарєва вулиця (колишня вулиця Соколова) – заснована в 1936 р. Пролягає від вулиці Дванадцятого Квітня до провулку Северина Потоцького. Первинну назву Карельська дістала 20.09.1936 р. З 1982 р. носила ім’я Соколова. У 2015 р. перейменована на честь Косарєва. Борис Васильович Косарєв (1897 – 1994 рр.) – радянський художник-кубофутурист, графік, один з найбільших сценографів УРСР 20-х – 40-х рр. ХХ ст.

Котласька вулиця – довжина 0,500 км. Пролягає від вулиці Молодіжної
до вулиці Роганської. Котлас – пристань в Архангельській області на Північній Двіні.

Котласький 1-й проїзд – довжина 0,340 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до вулиці Зеленодольської.

Котласький 2-й проїзд – довжина 0,340 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до вулиці Зеленодольської.

Красноярська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,480 км.
Пролягає від вулиці ХТЗ до вулиці Крушельницького. Назва дана 20.09.1936 р.
Красноярськ – місто в Росії, порт на річці Єнісей.

Красноярський провулок – заснований в 1930-х рр. Довжина 0,140 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до вулиці Красноярської. Назва дана 20.09.1936 р.

Кременчуцька вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,250 км.
Пролягає від вулиці Крушельницького до околиці міста. Назва дана 20.09.1936 р.
Кременчук – районний центр в Полтавській області.

Крушельницького вулиця (колишня вулиця Червонопартизанська) – заснована в 1936 р. Довжина 1,020 км. Пролягає від вулиці Франтішека Крала до проспекту Індустріальний. Названа 20.09.1936 р. Спочатку Червоних партизан. Рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р.
в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) дано ім’я Щоголева. Яків Іванович Щоголев – український поет, харківський губернський секретар. У 1848 р. закінчив Харківський університет. Вулиця Червонопартизанська перейменована у 2015 р. на честь Крушельницького. Крушельницький Мар’ян Михайлович – український актор,
театральний режисер, педагог. Один з основоположників українського театрального мистецтва XX ст. Народний артист УРСР, Народний артист Узбецької РСР,
Народний артист СРСР. У грудні 1924 р. вступив у Харківський театр «Березіль»,
яким керував Лесь Курбас. У театрі «Березіль» розкриваються всі грані багатого
таланту Крушельницького, спочатку як актора, а потім як режисера. Після арешту
Курбаса і розгрому «Березоля» Крушельніцкий в 1933 р. погодився стати
художнім керівником театру, рятуючи його від остаточної ліквідації.
У 1935 р. театр був перетворений в Український драматичний театр
ім. Т.Г. Шевченко. У 1935 – 1952 рр. Крушельницький
головний режисер і художній керівник театру.

Крушельницького провулок (колишній провулок Червнопартизанський) – заснований
в 1936 р. Довжина 0,100 км. Пролягає від вулиці Крушельницького до вулиці Депутатської. Названа 20.09.1936 р. Спочатку Червоних партизан. За рішенням Міськуправи
від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) носив ім’я Щоголева.
Згідно зі списком вулиць 1954 р. носить сучасну назву. Провулок
Червонопартизанський перейменований у 2015 р. на честь Крушельницького.
Мар’ян Михайлович Крушельницький – український актор, театральний режисер, педагог. Один з основоположників українського театрального мистецтва XX ст. Народний артист УРСР, Народний артист Узбецької РСР, Народний артист СРСР. У грудні 1924 р.
вступив у Харківський театр «Березіль», яким керував Лесь Курбас.
У театрі «Березіль» розкриваються всі грані багатого таланту Крушельницького,
спочатку як актора, а потім як режисера. Після арешту Курбаса і розгрому «Березоля»
Крушельніцкий в 1933 р. погодився стати художнім керівником театру,
рятуючи його від остаточної ліквідації. У 1935 р. театр був перетворений
в Український драматичний театр імені Т.Г.Шевченко. У 1935 – 1952 рр.
Крушельницький головний режисер і художній керівник театру.

Крушельницького проїзд (колишній проїзд Червонопартизанський) – довжина 0,200 км. Пролягає від вулиці Крушельницького до провулка Красноярського. За рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) носив ім’я Щоголева. Згідно зі списком вулиць 1954 р. носить сучасну назву. Проїзд Червонопартизанський перейменований у 2015 р. на честь Крушельницького. Мар’ян Михайлович Крушельницький – український актор, театральний режисер, педагог.
Один з основоположників українського театрального мистецтва XX ст. Народний артист УРСР, Народний артист Узбецької РСР, Народний артист СРСР. У грудні 1924 р. вступив
у Харківський театр «Березіль», яким керував Лесь Курбас. У театрі «Березіль» розкриваються всі грані багатого таланту Крушельницького, спочатку як актора, а потім
як режисера. Після арешту Курбаса і розгрому «Березоля» Крушельніцкий в 1933 р.
погодився стати художнім керівником театру, рятуючи його від остаточної ліквідації.
У 1935 р. театр був перетворений в Український драматичний театр імені Т.Г. Шевченко.
У 1935 – 1952 рр. Крушельницький головний режисер і художній керівник театру.

Кубанська вулиця – заснована в 1950-і рр. Довжина 0,650 км. Пролягає від провулку Дар’яльського до безіменної вулиці. Є в списку вулиць 1954 р. Кубань – етнографічний район з центром в Краснодарі, де живе кубанське козацтво. Кубань – річка на
Північному Кавказі, починається на схилах Ельбрусу і впадає в Азовське море.

Кубанський провулок – заснований в 1950-ті рр.
Пролягає від вулиці Горлівської до вулиці Губенко. Є в списку вулиць 1954 р.

Луї Пастера вулиця – заснована в 1936 р. Довжина 3,660 км. Пролягає від бульвару
Івана Каркача до вулиці Роганської. Найменована 20.09.1936 р. Пастер Луї –
французький учений, основоположник мікробіології і імунології, іноземний
член-кореспондент (1884 р.) і почесний член (1893 р.) Петербурзької Академії наук.

Луї Пастера провулок – заснований в 1936 р. Довжина 0,380 км.
Пролягає від вулиці Фасадної до в’їзда Луї Пастера 2-ої. Найменований 20.09.1936 р.

Луї Пастера проїзд – довжина 0,480 км.
Пролягає від в’їзда Станковий 2-й до безіменної вулиці.

Луї Пастера 1-й в’їзд – довжина 0,350 км.
Пролягає від вулиці Фасадної до вулиці Станкової. Є в списку вулиць 1954 р.

Луї Пастера 2-й в’їзд – довжина 0,240 км.
Пролягає від вулиці Молодіжної до вулиці Станкової. Є в списку вулиць 1954 р.

Луї Пастера 3-й в’їзд – довжина 0,130 км.
Пролягає від провулку Луї Пастера у бік вулиці Фасадної.

Луї Пастера 4-й в’їзд – довжина 0,480 км.
Пролягає від в’їзда Луї Пастера 1-й убік вулиці Фасадної.

Механізаторів вулиця – довжина 0,780 км.
Пролягає від вулиці Довженка до вулиці Северина Потоцького.
Первинна назва Харківська РТС. Сучасну назву носить з 24.04.1972 р.

Миру вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 4,550 км. Пролягає від вулиці Підгірного до вулиці П’ятихатської. 20.09.1936 р. їй присвоєно ім’я Сталіна. Згідно з рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) давалося ім’я Сагайдачного. Після звільнення Харкова повернено ім’я Сталіна. Сучасну назву носить з 14.11.1961 р.

Миру провулок – довжина 0,200 км. Пролягає від вулиці Миру до вулиці Біблика.
За рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.)
носив ім’я Сагайдачного. Крім того, є відомості, що заснований в 1968 р.,
назва присвоєна 13.11.1968 р.

Молодіжна вулиця – довжина 3,600 км. Пролягає від вулиці Луї Пастера
у бік бульвару Івана Каркача. Є в списку вулиць 1954 р. без перейменувань.

Генерала Момота вулиця (колишня вулиця Третього Інтернаціоналу) – названа 20.09.1936 р. Довжина 1,6 км. Згідно з рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р. в роки німецької окупації
(1942 – 1943 рр.) носила ім’я Мартиновича. Третій Інтернаціонал (Комуністичний Інтернаціонал, Комінтерн) в 1919 – 1943 рр. міжнародна революційна пролетарська організація, що об’єднувала компартії різних країн. Можливо, вулиця названа на честь Мартиновича Порфирія Денисовича – українського художника, фольклориста, етнографа.
У 1922 р. був одним з творців і співробітником Красноградського краєзнавчого музею,
куди передав свою етнографічну колекцію і частину художніх робіт. Близько 150 робіт Мартиновича зберігаються у фондах Харківського художнього музею. Або Мартиновича Ісідора – українського історика, просвітника з Буковини. Вулиця Третього Інтернаціоналу перейменована у 2015 р. на честь генерала Ігоря Момота, якийзагинув при проведенні антитерористичної операції. Ігор Федорович Момот – український прикордонник.
Генерал-майор (посмертно). Начальник Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України м. Черкаси, селище Оршанець.
Начальник мотоманевреної групи Державної прикордонної служби України. Заступник
начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Московський проспект – заснований в 1936 р. Довжина 22 км. Пролягає від площі Конституції до околиці міста (від Центру до Дробицького Яру). Первинна назва проспект Сталіна. Сучасну назву носить з 05.11.1961 р. Проспект пролягає по вулицях, які ще з XVII с. вважались дорогою на Москву. У радянські часи вона перетворилася на найбільшу магістраль. Бурхливому її зростанню сприяло
будівництво великих промислових підприємств.

Мохнацький в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,340 км. Пролягає під кутом,
упираючись обома кінцями у вулицю Мохнацьку. Є в списку вулиць 1954 р.

Мохнацька вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 1,500 км. Пролягає
від бульвару Івана Каркача до вулиці П’ятихатської. Є в списку вулиць 1954 р.
Мохнач – село в Зміївському районі Харківської області.

Німанська вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 0,510 км. Пролягає від вулиці
Луї Пастера до проїзду Електровозний. Є в списку вулиць 1954 р.
Німан – річка в Західній Європі, впадає в Куршську затоку Балтійського моря.

Німанський провулок – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,300 км.
Пролягає від вулиці Молодіжної до вулиці Турбогенераторної. Є в списку вулиць 1954 р.

Німанський 1-й проїзд – довжина 0, 290 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до вулиці Зеленодольської.

Німанський 2-й проїзд – довжина 0, 360 км. Пролягає
від вулиці Луї Пастера до вулиці Зеленодольської.

Німанський 3-й проїзд – довжина 0, 340 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до вулиці Зеленодольської.

Німанський 4-й проїзд – довжина 0, 350 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до вулиці Зеленодольської.

Олександрівська площа – розташована на розі Індустріального (колишнього проспекту Фрунзе) і Олександрівського (колишнього проспекту Косіора) проспектів. Названа
29.04.2009 р. на честь Священномученика Олександра, архієпископа Харківського.
На площі знаходиться храм Священномученика Олександра з іменним пам’ятником.

Олександрівський проспект (колишній проспект Косіора) – заснований в 1936 р. Довжина 4,530 км. Пролягає від вулиці Кошового до вулиці Дванадцятого Квітня. Первинна назва вулиці Абхазька. Перейменована 07.10.1964 р.; 24.04.1972 р. вулиці Косіора, Осипенко, провулок Суворова об’єднані в проспект Косіора. Перейменований у 2015 р.
на честь Священномученика Олександра, архієпископа Харківського.

Північний провулок – заснований в 1968 р. Довжина 0,770 км.
Пролягає від вулиці Миру у бік вулиці Біблика. Назва пов’язана з тим,
що тут знаходилися північні бараки будівельників ХТЗ.

Пирогова вулиця – довжина 0, 530 км. Пролягає від вулиці Луї Пастера до межі міста. Згідно зі списком вулиць 1954 р. носила назву Ситенко. Михайло Іванович Ситенко – основоположник ортопедії в Україні, член-кореспондент АН УССР, заслужений діяч науки, директор НДІ ортопедії і травматології і Харківського інституту удосконалення лікарів. Микола Іванович Пирогов – російський хірург і анатом, педагог, громадський діяч, основоположник військово-польової хірургії і анатомо-експериментального напряму
в хірургії, член-кореспондент Петербурзької АН (1847 р.). Учасник
Севастопольської оборони, франко-прусської і російсько-турецької війни.

Плиткова вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 3,200 км.
Пролягає від вулиці Зеленодольської до околиці міста. Є в списку вулиць 1954 р.
Назва пов’язана з розташованим тут плитковим заводом.

Плитковий в’їзд – довжина 0,280 км.
Пролягає від вулиці Плиткової до вулиці Шарикової.

Плитковий провулок – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,400 км.
Пролягає від вулиці Плитковою до вулиці Електровозної. Є в списку вулиць 1954 р.

Плитковий проїзд – довжина 0,350 км.
Пролягає від вулиці Плиткової до вулиці Івана Каркача.

Плитковий тупик – довжина 0,100 км.
Пролягає від вулиці Плиткової убік вулиці Роганської.

Підшипникова вулиця – довжина 0,190 км. Пролягає
від вулиці Плиткової до вулиці Станкової.
Назва пов’язана з 8-м підшипниковим заводом.

Підшипниковий провулок – довжина 0,120 км.
Пролягає від вулиці Плиткової до проїзду Електровозний.

Поліграфічна вулиця – довжина 0,530 км.
Пролягає від вулиці Луї Пастера до безіменної вулиці. Є в списку вулиць 1954 р.

Пономаренківська вулиця – заснована в 1950-і рр. Довжина 0,340 км.
Пролягає від бульвару Івана Каркача до вулиці Молодіжної. Є в списку вулиць 1954 р.

Пономаренкіський в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,300 км.
Упирається обома кінцями в провулок Пономаренківський. Є в списку вулиць 1954 р.

Пономаренківський провулок – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,210 км. Пролягає
від бульвару Івана Каркача до вулиці Пономаренківської. Є в списку вулиць 1954 р.

Пономаренківський проїзд – довжина 0,450 км. Пролягає
від бульвару Івана Каркача до провулку Пономаренківського. Є в списку вулиць 1954 р.

Северина Потоцького вулиця (колишня вулиця Сімнадцятого Партз’їзду) – заснована
в 1936 р. Довжина 2,700 км. Пролягає від вулиці Душкіна до Московського проспекту.
Названа 20.09.1936 р. XVII з’їзду ВКП(б). Згідно з рішенням Міськуправи від 07.09.1942 р.
в роки німецької окупації (1942 – 1943 рр.) носила ім’я Марка Вовчка. Перейменована
у 2015 р. на честь Северина Потоцького.Северин Осипович Потоцький – граф, російський чиновник (дійсний таємний радник, сенатор) з польського роду Потоцьких. Перший
опікун Харківського учбового округу. Головна справа цього округу, що відноситься
на початок його управління, заснування Харківського університету.

Северина Потоцького провулок (колишній провулок Сімнадцятого Партз’їзду) – довжина 0,500 км. Пролягає від вулиці Соколова убік житлового масиву. Перейменований на честь Северина Потоцького. Северин Осипович Потоцький – граф, російський чиновник (дійсний таємний радник, сенатор) з польського роду Потоцьких. Перший опікун Харківського учбового округу. Головна справа цього округу, що відноситься на початок його управління, заснування Харківського університету.

Проскурівська вулиця – заснована в 1930-х рр. Довжина 0,160 км. Пролягає
від вулиці Крушельницького до проспекту Індустріальний. Названа 20.09.1936 р.
Є в списку вулиць 1954 р. Проскурів – зараз місто Хмельницький (Україна).

П’ятихатська вулиця – довжина 0,320 км.
Пролягає від проспекту Московського до проїзду Сепараторного.

Роганська вулиця – довжина 2,550 км. Пролягає від вулиці Миру до околиці міста.
Є в списку вулиць 1954 р. Рогань – селище міського типу в Харківському районі, розташоване на річці Рогань, недалеко від Харкова.

Роганський провулок – довжина 0,400 км.
Пролягає від вулиці Роганської до бульвару Івана Каркача. Є в списку вулиць 1954 р.

Роганський проїзд – довжина 0,620 км. Пролягає кругом
навколо вулиці Роганської. Є в списку вулиць 1954 р.

Роганський безвихідь – довжина 0,200 км.
Пролягає в районі парку "Зелений гай" і вулиці Роганської.

Ростовська вулиця – довжина 0,410 км.
Пролягає від вулиці Великої Кільцевої до бульвару Грицевця.

Свистуна вулиця – пролягає біля Московського проспекту в районі
ХТЗ до вулиці Рибалко. Пантелеймон Іванович Свистун – начальник
і перший директор Харківського тракторного заводу.

Сепараторний проїзд – довжина 0,250 км.
Пролягає від вулиці Конструкторської до околиці міста.

Сиваська вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 0,650 км. Пролягає від провулку
Дар’яльського до безіменної вулиці. Є в списку вулиць 1954 р. Сиваш (Гниле море) –
система дрібних заток біля західного берега Азовського моря.

Станкова вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 1,650 км. Пролягає
від бульвару Івана Каркача до вулиці Луї Пастера. Є в списку вулиць 1954 р.

Станковий провулок – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,900 км.
Пролягає від вулиці Мохнацької до вулиці Луї Пастера. Є в списку вулиць 1954 р.

Станковий 1-й в’їзд – заснований в 1950-і рр. Довжина 0,380 км.
Упирається кінцями в провулок Станковий. Є в списку вулиць 1954 р.

Станковий 2-й в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,480 км.
Пролягає від вулиці Станкової до 1-го Станкового в’їзду. Є в списку вулиць 1954 р.

Станковий 3-й в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,600 км.
Пролягає від провулку Станкового до вулиці Молодіжної. Є в списку вулиць 1954 р.

Станковий 4-й в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,420 км.
Пролягає від провулку Станкового до вулиці Молодіжної. Є в списку вулиць 1954 р.

Сусаніна вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 0,450 км.
Пролягає від вулиці Франтішека Крала до вулиці Василя Клочкова.
Є в списку вулиць 1954 р. Іван Осипович Сусанін – герой визвольної боротьби російського народу початку XVII ст., селянин Костромського повіту. Зимою 1613 р. завів загін польських інтервентів в непрохідне лісове болото, за що був ними замучений.

Сусаніна провулок – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,300 км.
Пролягає від вулиці Дністровської до вулиці Уляни Громової. Є в списку вулиць 1954 р.

Таджицька вулиця – заснована в 1936 р. Довжина 0,410 км.
Пролягає від вулиці Дванадцятого Квітня до гаражів. Таджикистан –
держава на південному сході Середньої Азії.

Таращанська вулиця – заснована в 1936 р. Довжина 0,220 км.
Пролягає від проспекту Індустріальний до вулиці Крушельницького.
Названа 20.09.1936 р. Таращанський полк – перша українська радянська дивізія.
Сформована на основі партизанських загонів, що брали участь в Звенигородському
і Таращанському озброєних повстаннях 1918 р. Командир – В.Н. Боженко.
У 1919 р. полк перетворений в дивізію, влився в 44-ю стрілецьку дивізію.

Тархова вулиця – довжина 0,400 км. Пролягає від Окружної дороги до залізничної зупинки "Платформа 25 км". Спочатку вулиця Центральна. Перейменована 26.04.1965 р.
у вулицю імені Героя Радянського Союзу С.Ф. Тархова. Сергій Федорович Тархов –
льотчик, учасник війни в Іспанії 1935 – 1936 рр., Герой Радянського Союзу.
Героїчно загинув в 1938 р. в Іспанії.

Турбогенераторна вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 0,700 км.
Пролягає від вулиці Плиткової до вулиці Луї Пастера. Є в списку вулиць 1954 р.
Назва пов’язана з продукцією, що випускається турбінним заводом.

Сергія Тюленіна вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 0,530 км. Пролягає
від вулиці Молодіжної убік вулиці Луї Пастера. Є в списку вулиць 1954 р. без
перейменувань. Сергій Гаврилович Тюленін – один з керівників підпільної
комсомольської організації "Молода гвардія". Страчений гітлерівцями.

Фасадна вулиця – довжина 0,400 км. Пролягає
від вулиці Пономаренківської до бульвару Івана Каркача.

Франтішека Крала вулиця – пролягає від вулиці Северина Потоцького
до вулиці Дванадцятого Квітня. Первинна назва Чавуноливарна.
Перейменована 06.04.1965 р. Франтішек Крал – офіцер Чехословацької армії.
Брав участь у війні в Іспанії в 1936 р. На початку Другої світової війни вступив
в Окремий Чехословацький батальйон під командуванням Л. Свободи.

ХТЗ вулиця –заснована в 1930-х рр. Довжина 0,720 км. Пролягає від вулиці
Франтішека Крала до околиці міста. ХТЗ – Харківський тракторний завод.

ХТЗ провулок – довжина 0,090. Пролягає від вулиці ХТЗ до вулиці Поліграфічної.

Шарикова вулиця – заснована в 1950-ті рр. Довжина 1,250 км. Пролягає від бульвару
Івана Каркача до вулиці П’ятихатської. Є в списку вулиць 1954 р. Назва
пов’язана з 8-м шарикопідшипниковим заводом, що знаходиться рядом.

Шариковий в’їзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,200 км.
Пролягає від вулиці Шарикової до вулиці Плиткової. Є в списку вулиць 1954 р.

Шариковий проїзд – заснований в 1950-ті рр. Довжина 0,970 км. Пролягає
від вулиці Плиткової до вулиць Електровозної і Мохнацької. Є в списку вулиць 1954 р.

Юності вулиця – довжина 0,350 км.
Пролягає від провулку Дар’яльського до безіменної вулиці.

ЛІТЕРАТУРА:

Харьков. Справочник по названим : 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / [сост. : Е.Н.Дмитриева, Е.В.Дьякова, Н.М.Марченко] ; Харьк. нац. пед. ун-т им. Г.С.Сковороды,
Гос. архив Харьк. обл., Харьк. гос. науч. б-ка им.В.Г.Короленко, Центр краеведения
Харьк. нац. ун-та им.В.Н.Каразина. – Х. : Сага, 2011. – 432 c.

Кiлькiсть переглядiв: 6250